Савояр – Василь Перов

Савояр   Василь Перов

Під час своєї поїздки по Європі, Перов працював важко. Натхнення немов покинуло його. Кожен мазок давався важко. Опинившись в чужому для нього середовищі, художник намагається вивчати звичаї і звичаї. Він завсідник ярмарків і святкових гулянь. Його притягують персонажі вулиць і площ: шарманщики, бродячі жонглери, акробати і танцюристи.

Під час одного з таких “походів в народ” на очі йому попався маленький савояр. Так називали в Європі швейцарських бродячих музикантів, які кочували з незмінною флейтою і дресировані бабаком по містах і селах багатих країн континенту. Перед нами зовсім юний бродяга. Художнику вдалося передати крайній ступінь виснаження дитини, непросту долю і трагедію самого життя. Пошарпані штанці, стоптані черевички.

В руках зламана флейта – результат зіткнення з конкурентами за вуличним розвагам. Вірний бабак, голодний і виснажений не менше, ніж господар, притиснувся до хлопчика, щоб хоч якось зігрітися. Капелюх, призначена більше для збору “гонорару”, порожня. Значить сьогодні заробити парочці бідолах не вдалося.

Потужна мостова і високий тротуар підкреслюють крихкість і беззахисність савояра. Вицвілий хустку, зав’язану на шиї маленького артиста, єдине, що видає в ньому приналежність до артистичному цеху. Скуйовджене волосся, блідість, напівусмішка, навіяна щасливим сновидінням – змушують серце розриватися глядача від співчуття і біль за долю хлопчика в жорстокому світі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)