Беато Анджеліко, живопис якого пройнята світлим, молитовним настроєм, написав цей вівтарний триптих для капели Сан Нікколо церкві Сан Доменіко в Перуджі. Дві живописні дощечки, складали пределлу вівтаря, присвячену історіям з життя Святителя і Чудотворця Миколая, зберігаються у Ватиканської пінакотеці.
Художник, що було типовим для нього, вибудував навіть у невеликій композиції чітке архітектурне простір, що ділить зображення на три частини. У першій представлена Сцена народження Святителя, у другій – його проповіді і в третій – історія про те, як Микола подарував придане трьом бідним дівчатам. Беато Анджеліко – чудовий оповідач. У кімнаті, біля дальньої стіни – художник навіть у творі малого розміру вміє підкреслити глибину інтер’єру – стоїть ліжко, на якій лежить породілля. Тут же, ближче до входу, служниця омиває новонародженого.
У середній частині композиції зображено юний Микола, слухати церковну проповідь. Дія відбувається на зеленій посипаної квітами галявині, перед церквою, з кафедри якої вимовляє слова священик. Зліва представлена сцена з дивом Святителя Миколая: Бог сповістив йому, що якийсь збіднілий чоловік збирається зробити трьох своїх дочок блудницями, щоб заробити грошей, і святий вночі таємно підкинув їм мішок з золотом. Тут знову зображена кімната будинку, в розкриту двері якого видно три спали на ліжку невинних дівчат і їх задрімав, сидячи на стільці, нещасний батько.
Микола, згідно з переказами, зображений кидають мішок у вікно, а двері відкриті тільки для того, щоб молитися було видно історія. Середньовічна традиція докладної, барвистою живопису сусідить у Беато Анджеліко з передачею просторової перспективи та об’ємно виписаними фігурами персонажів. До того ж багато працюючи над стінними розписами, художник переніс величність зображення в свої станкові роботи.
