Антуан Ватто жив в “вік суєтних маркіз” і всі його творчість відображає настрій і неповторний флер давно минулого XVIII століття. Картина “Скрутне становище”, яка у Ватто була безіменною, а свою назву отримала через роки стала одним з характерних шедеврів майстра, чітко демонструє його стиль та інтереси.
На перший погляд, тут нічого не відбувається – красиво виряджена публіка насолоджується природою, яка має яскраво виражений декораційний вигляд. Дерева ніби розсунуті куліси, відкривають глядачеві сцену, на якій про щось розмовляють пусті господа.
Однак якщо придивитися до фігур праворуч, то можна помітити, як руйнується ця спокійна ідилія. Тут, безсумнівно, відбувається з’ясування стосунків. Юнак намагається зупинити даму, яка рішуче видаляється напевно чимось ображена або зачеплена.
Інша група людей – дама з гітарою, ще одна маркіза, повернутий спиною і юнак у червоному камзолі, стають мимовільними свідками цього скрутного становища. Причому молодий чоловік, що сидів на землі, явно знає, як вирішиться ситуація – дама все одно піде, про що свідчить його єхидна напівусмішка.
Чарівність цієї роботи не тільки чудово вивіреної композиції, відмінної передачі фактури і складок одягу, грамотної розстановки колірних акцентів, але і в цій недомовленості, незавершеності сюжету, яка дає можливість глядачеві пофантазувати на задану тему автором.
