Картина “Сталість пам’яті”, написана великим іспанським сюрреалістом Сальвадором Дали в 1931 році, відрізняється, як і багато інших його роботи, особливим стилем і глибоким підтекстом, який наповнений безліччю неймовірних значень.
“Сталість пам’яті” – одна з найвідоміших і відтворюваних робіт Сальвадора Далі. З-за цього картина обросла безліччю народних назв: “Профіль часу”, “Стікаючих час”, “М’які годинник”, “Об’єм пам’яті”, “Стійкість пам’яті” – деякі альтернативні назви цієї роботи.
Це твір з моменту його написання і до наших днів стала символом мінливості й хисткості часу і простору. Теорія відносності, сформульована Ейнштейном, особливим чином змішалася в мозку художника з спостереженнями за плавленим сиром, стала ідеєю, яка спонукала Дали написати цей шедевр.
На картині “Сталість пам’яті” зображений типовий для Сальвадора Дали спокійний пейзаж з невеликою кількістю деталей, що став фоном для годинників, які повільно плавляться і розтікаються, немов від спеки. Це протиставлення лінійності плину часу і зображення вигнутих і розтягнувся годин створюють особливу смислове загадку цього полотна. Єдині тверді годинники, зображені на картині, лежать циферблатом вниз і кишать мурахами – символом гниття і розкладання у творчості Дали.
Майже про всіх своїх картинах Сальвадор Дали залишав записи у своєму щоденнику, але про картині “М’які годинник” дослідники не знайшли ні слова. Звідси походить існування декількох найрізноманітніших версій щодо сенсу цього полотна. Мабуть, однією з найоригінальніших версій, є зображення художником свого страху перед чоловічим безсиллям у вигляді м’яких і безформних предметів.
