Стан душі – Умберто Боччоні

Стан душі – Умберто Боччоні

Стан душі   Умберто Боччоні

Одна з найбільш яскравих і глибоких робіт Боччоні – “Стан душі”. У серії полотен ніби виписано “психічний стан” і самого художника, і світу навколо нього. Нервові лінії, безладно нашаровані один на одного кристали створюють фон хаотичного підсвідомості, з нього “вироджуються” образи, які, в свою чергу, викликають у глядача асоціації з тваринами, машинами, людьми. Чиїсь незрозумілі фігури і затуманені особи виникають несподівано, “випливаючи” із закутків художньо-інтуїтивного світу Боччоні.

Почавши з прямування “приписами” Марінетті, основоположника італійського футуризму, Боччоні поступово сам стає теоретиком нового напрямку в живописі. Змішання дуже далеких один від одного речей, відхід від самого прагнення завершувати композицію, як би розкривати її зсередини, впускати в неї навколишній простір і таким чином розкривати сутність самої речі характерні для творчості Боччоні.

Художник відрізняється своєю зневагою до форми як такої, власним підходом до колірного вирішення композиції. У його роботах поєднувалися кричуще і примарне, заперечувалося часом саме поняття живописної гармонії і цілісності. Своїм “робленням речей” у скульптурі Боччоні вже на початку XX ст. закладав основи майбутнього напряму в мистецтві – поп-арту.

У 1915 р. Боччоні за власною ініціативою записався в ряди регулярних військ і незабаром загинув, ставши жертвою випадку – падіння з коня. Позбувшись свого лідера та натхненника, група італійських футуристів незабаром розпалася.