Ван Гог, живучи в Арлі, практично завжди малював на відкритому повітрі. Одним з його улюблених сюжетів були пшеничні поля в околицях містечка. Іноді він писав їх широкі простори, що тягнуться до горизонту, а іноді вибирав для сюжету окремий невеликий ділянку.
На цій картині, написаної в 1888 році, Ван Гог зобразив два стоги. Масивні форми снопів зображені тут крупним планом, заповнюючи практично весь простір полотна. На дальньому плані видно дорога з що йде по ній селянкою, а на горизонті стоїть будинок, колір якого практично не відрізняється від кольору сухого сіна.
Колорит картини заснований на поєднанні пастельних тонів. Чиста блакить неба посилює жовтизну пшениці, яка на передньому плані набуває насичений коричневий відтінок. Серед залишків жовтих колосків подекуди на землі видно острівці соковитої зеленої трави. Жовтий колір був улюбленим кольором художника, і в цій картині він помітно переважає.
Фортеця стогів Ван Гог підкреслює енергійними мазками різної форми і конфігурації. Колосся стирчать, ніби намагаючись вирватися з форми, наданої їм людьми. Темні контури стогів і будиночків, хаотичне накладання мазків надають картині відтінок драматичності.