Іван Шишкін затвердив в російській мистецтві лісовий пейзаж, показавши його можливості і нескінченну різноманітність. Художник вважав за краще зображати в картинах щось постійне – природу в середині дня, в середині літа і в розквіті краси. Мінливі стани часу дня чи року для нього мало характерні. Тим більший інтерес представляє такий рідкісний ліричний пейзаж, як Туман в лісі. Написаний в сріблясто-коричневої гами, він передає ледь вловимий, перехідний момент, коли ще не рассеявшийся ранковий туман закриває частину лісу, а пробивається крізь хмари сонячне світло сповіщає про настання нового дня.
“Якщо дороги нам картини природи нашій дорогій і милій Русі, якщо ми хочемо знайти свої істинно народні шляху до зображення її ясного, тихого і задушевного вигляду, то ці шляхи лежать і через Ваші смолисті, повні тихої поезії лісу. Коріння Ваші так глибоко і міцно вросли в грунт рідного мистецтва, що їх ніким і ніколи звідти не викорчувати”, – писав в 1896 році Шишкін Віктор Михайлович Васнецов.
“Пейзажист – справжній художник, він відчуває глибше, чистіше… Природа завжди нова… та завжди готова дарувати невичерпним запасом своїх дарів, що ми називаємо життя. Що може бути краще природи…”, – говорив В. І. Шишкін.
(3 votes, average: 3.67 out of 5)