Ця грандіозна за масштабами і чудова за виконанням картина була написана на замовлення царя. Приводом для замовлення з’явився 100-річний ювілей з дня заснування в Росії Державної Ради. “Ця картина велика, – писав російський філософ Ст. Розанов, – це Карфаген перед руйнуванням”. Малося на увазі, що буквально через 2 роки трапилася Перша російська революція, і вся помпезність державного чиновництва придбала в очах громадськості кілька сміхотворний відтінок.
Написання картини тривало 3 роки. Сам Рєпін взяв 2 учнів – Б. Кустодієва і В. Куликова, які допомагали в написанні окремих етюдів і заднього плану картини. Рєпін писав тільки фігури в центрі переднього плану.
Картина включає 81 портретне зображення, кожне з яких писався з натури. К. Побєдоносцев, В. Горемикін, А. Ігнатьєв, М. Герард та інші видатні державні діячі Росії того часу зображені з приголомшливою виразністю. Сам імператор Микола II зображений на задньому плані, його образ губиться серед химерності і яскравості кольорових мундирів чиновників. Рєпін ставив умову, щоб всі сановники позували йому в мундирах, в повному блиску, в тому самому залі, де проходить засідання. Коли починалися відмови від цього, художник заявляв про відмову виконувати замовлення.
Відмітна властивість рєпінських картин – зображувати дійсність такою, якою він її бачив – позначилося і в цій картині. Художник показав державних мужів як деспотів і користолюбців. Їх особи відображають жорстокість, байдужість або хитрість. Картина створює враження причетності глядача до подій на полотні.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)