Витонченість, краса і витонченість – ось що виявлялася у всіх картинах Едгара Дега, присвячених балету. Майстер живопису писав балерин у різній техніці, і всьому видно – він завжди був зачарований пластикою юних танцівниць. І в той же час дуже добре розумів, який це важкий труд – досягти вершин майстерності в такому мистецтві, як балет.
Скільки доводиться повторювати незліченних вправ, вислуховувати повчань від учителів, деколи навіть злісних, переходити грань повної знемоги, поки, нарешті, не народжується танець, з яким можна вийти на публіку.
Саме такі радісні картини, написані маслом і пастеллю, ми бачимо у творчості Дега – там юні спокусниці, одягнені в повітряні пачки, прекрасні, але якщо придивитися, то на обличчях іноді видно сліди втоми.
Набагато більше всіх цих, далеко на “парадних”, емоцій можна побачити на полотнах, що описують закулісне життя балерин. Відпочивають вони, вбираються у свої ошатні пачки, позують перед дзеркалом або перед фотографом, ці персонажі завжди життєві.
І так само органічно виглядає займається біля верстата дівчинка на картині “Урок танцю”. Точніше – на одній з картин з такою назвою. Спочатку здається дивним, що молода танцівниця – не красуня, у неї навіть злегка загострені вушка, як у ельфів, трохи важкувате підборіддя.
Швидше за все, перед нами – поки не оформився підліток, “гидке каченя”, який скоро, дуже скоро стане прекрасним лебедем, ну а поки – низка стомлюючих занять, які скрашує акомпаніатор, який грає на скрипці.
Здається, він мріє, думає про щось своє, він як би є, але думки його далеко звідси, там, куди вабила його мелодія, яку він продовжує виводити смичком по струнах. Дівчинці ця задума передається, вона ніби машинально повторює свої екзерсиси, а сама невідривно стежить за скрипалем, намагаючись розгадати, які дали покликала його мелодія.
Пастель “Урок танцю” Дега – це справжній сплав трьох видів мистецтва: музики, танцю і живопису.