Вечір на Волзі – Ісаак Левітан

Вечір на Волзі – Ісаак Левітан

Вечір на Волзі   Ісаак Левітан

Картина “Вечір на Волзі” приваблює глядача своєю лаконічністю. На ній зображений ранній літній захід, хмари закрили сонце, але ще світло. Поступово насуваються сутінки.

Трохи вдалині на лінії горизонту Волга злилася з небом, що створює відчуття, ніби водна гладь нескінченна. Картина досить об’ємна і дивує своєю реалістичністю. Завдяки величному увазі річки здається, що стоїш на її березі. На передньому плані видно пологий берег, він покритий рідкісною, але яскравою травою. На березі, біля самої води розташовано кілька старих рибальських човнів, але людей поруч немає.

Берег розстеляється далеко вглиб твори. Здається, що і річка безкрайня, вона виходить за межі полотна. Автор зобразив пейзаж дуже спокійним, але холодні синюваті відтінки, які на картині присутні здебільшого приховують в собі напругу і печаль. Все тут нерухомо – немає ні вітру, ні брижів на воді.

Можна відчути прохолоду вечора, запах твані і свіжість, витікаючу від води. Небо нависло дуже низько, ось-ось торкнеться води. Хмари темні і похмурі, закривають майже закатившееся сонце. Але промінчики ще трохи пробиваються за хмарами, перш ніж повністю сховатися за горизонтом. На задньому плані видно берег, покритий тінню, вдалині на нього вже опустилися сутінки.

Твір несе в собі абсолютну філософію. Тут і глибина переживань, і зображення самотності і напруженості. У глядача виникає бажання опинитися на цьому березі, замислитися про вічне, дивлячись кудись удалину, де з’єднуються небо і річка, сонце сідає за обрій, де насувається темрява ночі.