Весна. Велика вода – Ісаак Левітан

Весна. Велика вода   Ісаак Левітан

До найбільших шедеврів російської весняної лірики належить знаменита картина “Весна. Велика вода”.

На картині зображено момент повені, коли “велика вода” покрила прибережні області, затопивши все навколо. Тонкі дерева, занурені в прозору воду, здіймаються назустріч світло-блакитного неба, немов умитому дощами, що відбивається разом зі стовбурами у розливі річки. Вода тиха і нерухома.

Колорит картини утворюється з тонких відтінків блакитного, жовтого та зеленого. Переважає блакитна гама, з якою поєднується жовтизна берега і стовбурів дерев, оживляемая густим зеленим плямою їли, а також відтінками зеленого в сусідньому з нею дубі і сараях далеко. Найбільш різноманітний блакитний колір: вода і небо повні відтінків від темно-блакитного до практично білого.

Дзвінке, блакитне небо, хвилясті вгору білі берези і деревця, пливуть далеко хати, утлая човен, зливаються в ній настільки мелодійне, чисте, прозоре ціле, що, вдивляючись у це зачароване простір, ніби розчиняєшся в блакитній лагуні сонячного весняного дня.

“Весна – велика вода” дуже гармонійна і приваблива, це одна з самих ліричних картин Левітана. Пейзаж написаний чистими, світлими фарбами, надають йому прозорість і крихкість, властиві російської весняної природи. Картина наповнена весняної тихою радістю і спокоєм, вона сповнена оптимізму від весняного воскресіння природи.

Але чим довше вдивляєшся в картину, тим ясніше проступає меланхолійний мотив. З пробудженням природи настає весна, але тепер в її ніжних проявах не стільки надія на тепло та радість, скільки потаємна смуток і роздуми про швидкоплинному вирі життя: не встигнеш озирнутися, як прийде осінь, а за нею зима.

Іван Бунін. 1892. Вирує порожниста вода, Гомонить і глухо, і протяжно. Граків пролітні стада Кричать і весело, і важливо. Димлять чорні горби, І вранці в нагрітому повітрі Густі білі пари Напоєні теплом і світлом. А опівдні калюжі під вікном Так розливаються і блищать, Що яскравим сонячним плямою По залу “зайчики” тремтять. Між круглих пухких хмар Невинно небо голубіє, І сонце ласкаве гріє В затишшя гумен і дворів. Весна, весна! І все їй радо. Як у забутті якому стоїш І чуєш свіжий запах саду І теплий запах талих дахів. Кругом вода дзюрчить, виблискує, Крик півнів звучить часом, А вітер, м’який і сирий, Очі тихенько закриває.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)


Весна. Велика вода – Ісаак Левітан.