Картина “Ассунта”, або “Вознесіння Богоматері”, входить в число ранніх творів майстра, але вона принесла йому найбільшу славу. Ця картина була написана ним у 1516-1518 рр. для головного вівтаря венеціанської церкви Санта-Марія Глоріоза деї Фрарі, і після її створення Тіціан стає визнаним майстром. Його твори викликають народний захват, право володіти ними оскаржують багато князів і государів, включаючи імператора і Папу Римського.
Причина такого успіху полягає в новизні творчого мислення автора. Він реформує тип вівтарного образу та історико-релігійної композиції, оновлює і художній образ, домагаючись його глибокої емоційної насиченості.
“Ассунта” справляє величезне враження завдяки переконливості і реальності сюжету. В ній абсолютно відсутня ландшафт, більше того, взагалі немає ніякої вказівки на місце дії, за винятком вузької смужки землі, на якій стоять персонажі. Кожна фігура, вся просторова і колірна композиція, освітлення картини підпорядковані одній меті – зобразити вознесіння Марії.
Мадонна не зображена летить, її піднімає хмара в супроводі вільно ширяють навколо нього ангелів. Вся фігура Діви Марії яскраво втілює людські почуття: рух її закинутою голови і захоплено підняті руки відображають радість, торжество і натхнення.
Відтінки фарб відповідають композиції: густі й насичені внизу, при русі вгору вони стають все більш легкими і світлими, поступово переходячи в чистий золотий тон верхній частині картини. Енергійні насичені кольори одягу Діви Марії на тлі світлого, сяючого неба створюють настрій радісного свята.
