Відразу після появи цього твору на виставці воно було визнано класикою радянської живопису. Офіційна радянська критика відзначала відповідність натюрморту завдань живопису соцреалізму: дійсно, в країні голод, зате в мистецтві – дивовижне достаток!
Тим не менш, у цьому творі виявився неабиякий живописний дар художника: динамічна композиція, соковитість колориту – всі ці риси були притаманні митцям “Бубнового валета”.