У XIX ст. офіційна іконопис набуває нові якісні та смислові відтінки. Все більшу роль в якості зразків починають грати загальновизнані шедеври європейського мистецтва. Академічні пенсіонери привозять з Італії обов’язкові копії з Ватикану, Мілана, Флоренції.
Солідні французькі та італійські увражи знайомлять російське суспільство через очерковую гравюру з найбільшими світовими зборами живопису і скульптури. Не останню роль відігравало поширення католицтва в аристократичних колах.
Класицизм як стиль в якійсь мірі сприяв відбору й упорядкування нових іконографічних типів. Найбільш поширеними на довгі роки стали “Євхаристія” Карло Дольчі, “Христос у терновому вінку” і “Йосип з немовлям Христом на руках” Гвідо Рені.