Картина була задумана Полєновим у 1873 році під враженням знайомства в Римі з Єлизаветою Богуславської, російської студенткою, яка приїхала за кордон вчитися, важко хворої і померла від туберкульозу легенів. Ліза стала першою моделлю для картини Смерть дівчини, здійсненої пізніше під назвою Хвора. Глибоко вразила художника в цей час і смерть в Римі юної Марусі Оболенський, якій Полєнов захопився під час пенсіонерського поїздки. Тоді ж, у 1873 році, був виконаний перший ескіз до картини.
Продовжена робота над полотном була у 1881 році після смерті гаряче коханої сестри-близнюка Віри і закінчена в рік смерті сина-первістка. Безпосереднє почуття художника, пережила біль втрати близьких йому людей, відчуття невідворотної смерті, безпорадності перед нею і здивування перед її безглуздою нещадної нерозбірливістю, забирає зовсім ще юні життя, – все це знайшло втілення в Хворий. Як ні в якому іншому творі Полєнова тут ясно виразилося безпосереднє почуття художника, його світовідчуття.
Трагічне наближення смерті відчувається в обволікаючої кімнату синьо-попелястої темряві, поглинаючої фігуру дівчинки-підлітка, її осунувшемся обличчі з великими, сповненими борошном очима, у скорботному силует жінки з безнадійно схилилася головою, в тривожні, ледь проникаючих з-під задернутой штори проблисках синього світанку сперечаються з теплим світлом настільної лампи. Але поступово увагу глядача привертає дивовижний за красою живопису натюрморт з лампою під зеленим абажуром.
Лампа відкидає м’який теплий світло, і його райдужні рожево-золотисті відблиски падають на край ліжка хворої, грають жовтувато-оливковими відблисками на склянці і графині з водою, насичують кольором пошарпані і вигорілі обкладинки книг і, нарешті, з’єднують всі ці кольори в приглушених тонах червоно-коричневою скатертини. За своїм багатством і вишуканістю барвистих сполучень, це – один з найкрасивіших натюрмортів в російській мистецтві другої половини XIX століття. Завдяки своїй розробці колірної він стає своєрідним символом вічної краси цього світу, відчуття якої не втрачається художником навіть перед лицем страждання і смерті.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)