До перших по-справжньому імпресіоністських робіт Коровіна прийнято відносити, так звані, “жуковські” картини. Цикл отримав назву від села Жуківка, де розташовувалася дача Поленових, з яким Коровін були дружний. Сюди приїхав художник не тільки за свіжим повітрям, але і вирішувати важливі технічні задачі – Коровін багато працював над проблемою передачі световоздушной середовища.
Потрібно відразу відзначити, що подібні питання вже піднімалися в живопису французьких імпресіоністів, і кожен з них знайшов свій варіант втілення даної задачі, що ж стосується Коровіна, йому був ближче підхід Моне, який ставив на чолі кута навколишній пейзаж, ніж героя-людини.
Дачна життя у Полєнова проходила бурхливо і багатолюдно – гостинний господар радо зустрічав друзів, побратимів і учнів. Тут гостювали Нестеров, Сєров, Остроухов та багатьох інших видатних особистостей свого епохи. Усі ці гості та стали героями “жуковських” картин Коровіна.
У картині “За чайним столом” живописець зобразив Олену Поленову, Наталю Поленову, її сестру, молоду художницю Марію Якунчикову і друга сім’ї В’ячеслава Зиберова.
З першого погляду впадає в очі, чисто импрессионистское побудова композиції – ефект випадкового кадру, винайдений ще французькими побратимами. Герої ніби випадково були зображені на полотні – пози їх розслаблені і кожен зайнятий своєю справою. Центр композиції був свідомо переміщений вліво, а як би обрізаний край з тієї ж лівої сторони ніби розігрує перед нами цілу історію. Сидів, мовляв, художник за столом, підвівся і відобразив цю сцену – он і порожній стілець трохи відсунутий, ніби Коровін ось тільки що встав. Цього і домагався живописець – зобразити сьогохвилинне мить в його реалістичності і динамічності.
Це властиво багатьом картинам імпресіоністів – виявити жанр роботи “За чайним столом” досить проблематично. Полотно увібрало в себе все по трохи – уважний глядач розрізнить тут і риси групового портрета, і жанрової сцени, і пейзажу і натюрморту.
Дивним чином втілена емоційна сторона картини. Кожен з учасників передає свою атмосферу – спокійний настрій панує навколо Наталі з шиттям в руках, в позах і обличчях інших відчувається якесь напруження. Навіть обрізана фігура Олени, яка видна нам зі спини, красномовно про це свідчить.
За своїм настроєм та світлопередачі картина Коровіна дуже нагадує живопис Огюста Ренуара.
