Картина іспанського художника Ель Греко “Зняття п’ятої друку”. Розмір картини 222 x 193 см, полотно, олія. У пізній період творчості все гостріше і наполегливіше звучить в мистецтві Греко тема загибелі світу, божественного відплати. Показово його звернення до сцени з Апокаліпсису в полотні “Зняття п’ятої друку”.
В бездонному просторі зображені бентежні душі праведників – типові для Ель Греко дивні безтілесні, безликі істоти, судорожно витягнуті оголені фігури яких немов коливає рух вітру. Серед цього світу тіней до грандіозних розмірів виростає на передньому плані постать уклінно євангеліста, який, піднявши руки, пристрасно звертається до невидимого агнцеві.
Емоційна виразність картини з її різким спотворенням форм і як би фосфоресціюючими фарбами досягає виняткової інтенсивності. Та ж трагічна тема приреченості і загибелі звучить і в інших творах Ель Греко, здавалося б, не пов’язаних з релігійним сюжетом. Художник Ель Греко не мав послідовників.
Зовсім інші завдання стояли перед іспанської живописом, у якої на рубежі 16-17 століть піднімалася могутня хвиля реалізму, і його мистецтво було надовго забуто. Але на початку 20 століття, в період кризи буржуазної культури, воно привернуло до себе велику увагу. Відкриття Ель Греко перетворилося у своєрідну сенсацію. Зарубіжні критики побачили в ній предтечу експресіонізму та інших занедбаних течій сучасного мистецтва. Елементи містики і ірраціоналізму та пов’язані з ними особливості образотворчого ладу творів Ель Греко розглядалися ними не як специфічні прояви його часу, а як нібито одвічні і найбільш ціновані якості мистецтва взагалі.
Зрозуміло, така оцінка необгрунтовано модернізує вигляд художника, а головне, представляє у викривленому світлі, що становить захоплюючу силу його образів, – величезний загострення трагічних людських почуттів. Завершуючи собою певний етап в історії іспанського мистецтва, творчість Ель Греко одночасно позначає собою своєрідний вододіл між двома великими мистецькими епохами, коли в мистецтві багатьох європейських країн в болісних і суперечливих шуканнях на зміну йдуть у минуле традицій Відродження приходять перші провіщення нового художнього етапу – мистецтва 17 століття.
