Пуссен написав дві картини на цей сюжет. Перед нами друга з них, а більш рання, датована 1628-30 роками, зберігається у Великобританії. На ній зображено куточок Аркадії, гористій місцевості в Греції.
У літературній традиції Аркадія – синонім ідилічною країни, де люди живуть за стародавнім і мудрим законам в повній згоді з природою. Словом, пасуть стада і обробляють свої сади. Пастухи на картині Пуссена стоять біля могили з написом “Et in Arcadia ego”. Цей напис переводять по-різному. Але для російського слуху звичний переклад – “І я був в Аркадії”.
Сенс напису зводиться до наступного: лежить під цим надгробком теж колись жив у щасливої Аркадії, але і там смерть знайшла його і відвела під похмурі склепіння свого підземного царства. Таким чином, ми знову зустрічаємося з однією з вічних тем у культурі – темою тлінність земного існування та неминучість смерті. Пастухи з побожним цікавістю дивляться на напис. Один з них наче вказує на неї глядачеві. “Аркадські пастухи” належать до найзнаменитішим робіт Пуссена, але, на жаль, нам знову-таки нічого не відомо про історію її створення.
Перша згадка про неї відноситься лише до 1685 році, коли картина була придбана королем Людовіком XIV. Можливо, читачеві буде цікаво дізнатися, що композиція “Пастухів” відтворена на новому надгробку Пуссена, спорудженому в 1832 році на його могилі у римській церкві Сан-Лоренцо.