Історія кохання царевича Антіоха до своєї мачухи Стратонике стала відома завдяки праці Плутарха “Порівняльні життєписи. Деметрій”.
У XVIII і XIX століттях фабула сімейної драми напруженням пристрастей і моральною чистотою її учасників привернула музикантів, письменників і художників, і надихнула їх на створення великого числа творів мистецтва. Тільки живописних полотен відомо більше тридцяти. Тема “Антіох Грозовим” стала улюбленою для нідерландських, французьких та італійських художників.
Антіох, син засновника династії Селевка, який правив після смерті Олександра Великого, закохався у свою мачуху Стратонику. Вважаючи, що його пристрасть безнадійна, він почав шукати спосіб покінчити з собою, представившись хворим – він став морити себе голодом.
Придворний лікар Эрасистрат швидко здогадався про природу його недуги: сидячи в спальні Антіоха і спостерігаючи за його реакцією на приходили до нього дам, він незабаром зрозумів, яка з них була причиною душевного розладу Антіоха. Эрасистрат повідомив про це Селевку, який в сльозах оголосив про своє зречення від престолу та про передачу Антіоху не тільки свого царства, яке той успадкував би в будь-якому випадку, але і своєї дружини.
Іноді в кутку, але не у всіх художників, зображений її чоловік Селевк. Сенс всіх живописних полотен в тому, що на них зображено момент, коли мудрий лекарь здогадується про справжню причину хвороби свого пацієнта.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)