Єгипет став одним з перших на землі держав з дуже сильною класовою нерівністю і владної ієрархії. Втім, майбутніх фараонів вчили панувати не тільки над підданими, але й над власними емоціями, ось чому, судячи з манускриптів, влада не настільки сильно п’янили їх і кружляла їм голови – вони розуміли, що у них в руках – не вседозволеність, а величезна відповідальність за долі тисяч людей і за долю держави.
Звичайно, найчастіше художників різних епох вабили до себе піраміди – одне з семи чудес світу. Побутові картини на теми та сюжети з історії Стародавнього Єгипту зустрічаються нечасто. Один з винятків – картина Альма-Тадема Сера Лоуренса “Йосип – наглядач зерносховищ фараона”.
Виконана вона в характерній для мистецтва Стародавнього Єгипту стилістиці, з переважанням шоколадно-жовтих відтінків. Фараон кілька женоподобен, з чорними кучерями, що звисають до самих плечей. У правій руці він тримає щось на зразок скіпетра – одного із символів верховної влади. Володар одягнений в простору білу тканину, сидить на троні, з босими ногами.
Якщо вдивитися в риси обличчя, то неважко здогадатися, що перед нами – досить молодий чоловік, який не досяг ще порогу тридцятиріччя. Все-таки старість в ті далекі часи вимірювалася зовсім інакше – люди рідко доживали до сорока.
Що ж стосується писаря Йосипа, то він, по суті, зображений чи не ровесником фараона. Одягнений він аналогічно правителю – біле, і теж не має на ногах ніякої взуття. Зображений уважно читають папірусний сувій. В густих чорних волоссі неважко розгледіти стіло – інструмент писаря, загострений з одного кінця. Під шатами вказується молодий чоловік міцної статури, фізично дуже обдарований від природи. Доповнюють картину типово єгипетські фрески на стінах.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)