У 1648 році Пуссен написав дві парні картини, на замовлення багатого купця за прізвищем Серизье. Серизье вів свої справи в Ліоні, але при цьому мав будинок у Парижі. Обидві картини, створені для нього, являють смерть Фокиона, афінського воєначальника.
Перед нами – друга з них. Фокион служив своїй батьківщині вірою і правдою. З 322 по 318 рік до н. е.. він був фактичним главою Афін, вміло керуючи містом і прославившись своєю справедливістю. Однак 318 році до н. е. в Афінах вибухнула політична криза. Фокиона змістили з посади, звинуватили в пограбуванні міської казни і засудили до смерті. Ворогам воєначальника було мало просто стратити його, вони хотіли ще й поглумитися над його останками. Прах Фокиона заборонили ховати в рідних Афінах.
Навіть його тіло спалювали поза міста. Пуссен зображує момент, повний скорботи і величі: вдова воєначальника збирає попіл свого чоловіка, щоб таємно поховати його в Афінах. Зауважимо, що в самому незабаром політична ситуація в місті змінилася, і прах Фокиона урочисто перепоховали, а на могилі спорудили монумент. Суворий пейзаж служить органічною декорацією для розказаної Пуссеном історії про підлості і мінливості черні, яким протистоять вірність і шляхетність сильних духом людей.
