Тетяна Олексіївна Трубецька – дочка обер-прокурора Синоду князя А. С. Козловського, сестра письменника Ф. А. Козловського. Він був близько знайомий з найвизначнішими літераторами другої половини XVIII століття – Д. І. Фонвізіним, М. М. Херасковим, Н. В. Новіковим, В. І. Майковим. В основу образної характеристики героїні портрета покладені незмінні, статичні властивості її натури.
Для художника середини XVIII століття особливо привабливими були виразні, декоративні можливості самої живопису. Колорит твору побудований на контрастному поєднанні простих, але звучних і глибоких кольорів – локального червоного і зеленого. У поєднанні з ними велику кількість великих, яскравих прикрас – бантів, рюшів, розанов – створює образ простакуватої, нехитрої, можливо, дещо обмеженою у своїх душевних потреб жінки.
У антроповских портретах кінця 1750-х – 1760-х років відбилося світосприйняття єлизаветинської епохи. Його носіями, звичайно, можна назвати тільки вище петербурзьке дворянство, концентрировавшееся навколо імператорського двору. Для цього кола було характерно радісне й оптимістичне бачення життя, яка сприймалася як свято, як тріумф природного початку. Ідеал життєствердження проступає в деяких роботах А. П. Антропова – головним чином через зображення округлих, повних здоров’я, рум’яних осіб.
Втім, митцеві не доводилося надмірно прикрашати. Придворний брильянтщик Ж. Позье писав: “Всі жінки в Росії, якого б вони не були звання, починаючи імператрицею і кінчаючи селянкою, рум’яняться, вважаючи, що до особи мати червоні щоки” . Княгиня Тетяна Олексіївна Трубецька – дочка обер-прокурора Синоду князя А. С. Козловського, дружина князя Н. В. Трубецького.