Портрет чоловіка художниці створений в техніці “лучізм”, до якого Н. С. Гончарова зверталася в 1912-1913-ті роки. Вони познайомилися в училищі, де разом освоювали майстерність художника.
Дана зустріч стала знаковою як для художниці, так і для її творчості. Ларіонов став для Гончарової не тільки наставником, а й життєвим супутником.
Разом вони брали участь у художніх маніфестах і перфомансах, створивши особливий творчий союз. Даний портрет служить відображенням ідеї “всечества” і пошуком нових виражальних засобів для передачі характеру і особливостей особистості.