Картина Якопо Тінторетто “Розп’яття”. Розмір картини 536 x 1224 см, полотно, олія. Трагічні конфлікти часу, горе і страждання людей виражені художником Якопо Тінторетто з особливою силою, хоча, як це було властиво епосі, в непрямій формі, в картині “Розп’яття”, створеної для абатства Скуоли ді Сан Рокко і характерною для другого періоду творчості Тінторетто.
Картина заповнює всю стіну великого квадратного в плані приміщення, що примикає до величезного верхнього залу. Ця композиція, що охоплює не тільки сцену розп’яття Христа і двох розбійників, включає учнів, які припали до хреста, і навколишні їх людські натовпи. Вона виробляє майже панорамне враження завдяки тій точці зору, з якої вона розглядається, так як світло, що ллється через вікна обох бічних стін, як би розсовує вшир все приміщення. Переплетіння двох протилежних потоків світла, що змінюються в міру руху сонця, оживляє картину з її фарбами, то тліючим, то вспихивающими, то гаснущими.
Сама композиція не відразу постає перед глядачем у всій своїй цілісності. Коли глядач знаходиться у великому залі, то в просвіті двері видно спочатку тільки підніжжя хреста і обійнята скорботою група учнів розп’ятого. Одні з турботою і сумом схиляються над зламану горем матір’ю; інші в пристрасному розпачі звертають погляди до страченому вчителю. Він же, вознесений хрестом високо над людьми, ще не видно. Група утворює закінчену, чітко окреслену й замкнуту в собі композицію. Але погляд Івана і йде вгору держак хреста вказують, що це лише частина більш широкою і всеосяжною композиції.
Глядач підходить до дверей, і йому вже видно стомлений стражданнями Христос, прекрасний і сильний чоловік, з ніжною сумом вмовив своє обличчя до рідним і близьким. Ще крок – і перед набрав приміщення глядачем розгортається у всю свою широчінь величезна картина, населена натовпами людей, збентежених, цікавих, звитяжних і сострадающих. Серед цього волнующегося людського моря самотня група людей притиснулася до підніжжя хреста. Христос оточений неповторним сяйвом фарб, фосфоресціюючих на тлі похмурого неба. Його розпростерті руки, пригвожденние до перекладині хреста, як би охоплюють в широкому обіймах весь цей неспокійний галасливий світ, благословляючи і прощаючи його.
Картина “Розп’яття” – це дійсно цілий світ. Його не можна вичерпати в одному описі. Як і в житті, в ньому все несподівано і разом з тим необхідно і значно. Вражають і ренесансна пластична ліплення характерів і глибоке ясновидіння людської душі. З жорстокою правдивістю ліпить художник і образ бородатого начальника на коні, з чванливим самовдоволенням дивиться на страту, і старця, з сумною ніжністю схилився над знесиленою Марією, і юного Івана, у скорботному екстазі звернув свій погляд до вмираючого вчителю.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)