“Порцелянове мистецтво” Франції, безсумнівно, багатьом зобов’язана Буші і, звичайно ж, мадам Помпадур. Починаючи з 1740-х років коханка короля стала жваво цікавитися порцеляновою мануфактурою в Венсенне. Її інтерес був настільки наполегливим, що в 1751 році Людовик XV подарував їй цю невелику фабрику. І мадам, засукавши рукави, взялася за справу.
За її ініціативою виробництво фарфору поступово “переїхало” у Севр. Тоді ж маркіза де Помпадур залучила до розробки нових проектів для своєї мануфактури Франсуа Буше. За десятиліття художник створив безліч ескізів, за яким на фабриці виготовляли статуетки і сервізи. Серед найцікавіших робіт по його малюнках можна назвати “Науку любові”, 1763 . Цю композицію створив за ескізом майстри не хто-небудь, а Этъен Моріс Фалъконе. Чудова і серія статуеток “Діти”, виготовлена з білого фарфору.
Чарівні дітлахи, виліплені з малюнками художника, тільки й роблять, що збирають квіти і співають пісеньки. Що стосується сервізів, розписаних за малюнками Буші, то тут неможливо обійти увагою набір ваз “Закохані в саду” . Ці вази відрізняються великою витонченістю, хоча сучасному глядачеві вони можуть здатися дещо “перевантаженими” деталями. Творчість художника зробило величезний вплив на розвиток декоративної кераміки другої половини XVIII століття. За малюнками Буте працювали не тільки севрские майстра, але і майстри з інших країн Європи.
На знаменитій фарфоровій фабриці в Мейсені поблизу Дрездена ескізом Буші скористалися, наприклад, при створенні “Садовий сценки” . Після смерті мадам Помпадур в 1764 році співпраця Буші з мануфактурою в Севрі поступово зійшло нанівець, оскільки справами тут стала відати нова фаворитка короля, мадам Дюбаррі.
