В кінці 18-го століття Гойя створює безсмертну серію гравюр “Капрічос” – примхи. Серія включає 80 аркушів, пронумерованих, забезпечених підписами. В цих гравюрах художник звинувачує світ зла, мракобісся, насильства, лицемірства і фанатизму. У цих сатиричних листках Гойя висміює, користуючись алегоричною мовою, часто замість людей зображаючи тварин, птахів.
Тематика гравюр незвичайна, часто зрозуміла тільки самому художнику. Але тим не менш абсолютно ясна гострота соціальної сатири, ідейної спрямованості. Цілий ряд листів присвячений сучасним законам. Жінка в масці, подає руку потворного нареченому, шумить кругом натовп людей теж в масках. Слуга тягне чоловіка на підтяжках, в дитячому платті. Молода жінка, в жаху прикриває обличчя, вириває зуб у повішеного. Поліцейські ведуть повій.
Цілий ряд листів – сатира на церкву: побожні парафіяни моляться дереву, обряженному у чернечу рясу; папуга проповідує щось з кафедри. Листи з ослом: осел розглядає своє генеалогічне древо; вчить грамоті осля; мавпа пише з осла портрет; дві особи несуть на собі ослів. Сови, летючі миші, страшні чудовиська оточують заснув людини: “Сон розуму виробляє чудовиськ”.
Езоповою мовою у формі байки, притчі, перекази Гойя завдає влучні удари двору і знаті. Художній мова Гойї островиразителен, експресивний малюнок, динамічні композиції, незабутні типажі.
