Гойя був одним з найбільш майстерних і оригінальних художників-граверів свого часу. В цьому жанрі він орієнтувався на Дюрера і Рембрандта. Технічно гравюри Гойї відрізняються високою складністю. Більшість з них відносять до офортам, хоча насправді художник часто використовував при створенні однієї пластини відразу кілька технічних прийомів.
Особливо йому подобалося поєднання гравюри з акватинтою, що дозволяє створити ефект розтушовування. Після появи в Іспанії літографії, винайденої в 1798 році, художник швидко зумів освоїти і цю техніку. Офорти Гойї, як правило, являють собою окремі аркуші великих серій. Першою стала розпочата у 1778 році серія копій з робіт Веласкеса з королівської колекції. За нею послідували ще чотири великих серії: “Капрічос”, 1797-98; “Лиха війни” 1810-14; “Тавромахія”, 1815-16; “Прислів’я” , ок. 1816-23.
Крім того, вже після переїзду до Франції Гойя створив чотири офорту, об’єднаних темою бою биків. За життя офорти художника практично не були відомі. “Лиха війни” і “Прислів’я” взагалі вперше опублікували тільки після його смерті. Більшість оригінальних мідних пластин, вигравіруваних Гойєю, зберігається в Королівській академії Сан-Фернандо в Мадриді.
