Борис Михайлович Кустодієв – художник рідкісного безмежного таланту, якому, в першу чергу, було притаманне особливе відчуття і сприйняття рідної природи. Кустодієв міг не тільки побачити і оцінити красу природного світу, але і в його силах і в його владі було відтворити і втілити на своїх художніх полотнах максимально детально цей складний світ живої природи. Як і більшість робіт автора, пейзажні полотна Кустодієва відрізняються особливою яскравістю, виразністю і насиченістю кольорів планів.
На картинах Кустодієва природа завжди являє собою щось набагато більше, ніж просто пейзажне зображення. Кустодієв створює свій художній опис природи, робить його гранично індивідуальним авторським правом, ні на що не схожим.
В цьому відношенні особливо помітно одне з кустодиевских творів, написаний художником у 1918 році “Коні під час грози”. Картина “Коні під час грози” – це зразок талановитої олійного живопису. У даний момент полотно належить зборам образотворчого мистецтва ХХ століття Державного Російського музею в Петербурзі. Центральний образ і мотив полотна заявлено вже в самій назві картини. На передньому плані живописної роботи представлені коні, схвильовані грізною стихією, негоду і сильної грози. Гнані різкими поривами вітру стривожені тварини, трохи віддалік показано захоплені бурею люди. Перед нами вимальовуються жінки, чиї подоли суконь розвиваються під дією сильного вітру.
Жінки прикривають руками голови, щоб вітер не зірвав пов’язані зверху хустки. Не на жарт розігралася негода в картині Кустодієва “Коні під час грози”. У небі сяє яскрава, яка освітлювала на мить єдиний всі навколо точно днем. Рожеве, холоднувато-жовте світіння оздоблює “блискавичний” заряд грозовий енергії. Рожево-золоте сяйво поширюється немов спалах в різні боки різкими викидами щільною, сконцентрованої енергії стихії.
Пишні крони дерев гнуться під накативающими і посилюються щомиті поривами вітру. Ось-ось безпросвітним потоком рине злива. Подекуди вже проглядаються розмиті дощем ділянки природи, стушеванние, різко розмиті силуети дерев, неба, земної поверхні. Між тим крізь подібну розмитість проступають десь далеко вдалині видніється межі чистого спокійного безтурботного світу. Подібні нюанси зображення тільки підкреслюють різкий контраст між стихією і спокоєм у світі природи.
В цілому, для картини характерні різкі світлотіньові відносини, тобто контрастне зображення. Подібна манера письма підсилює, загострює, робить більш помітними кордону між світом спокою і тиші світом “бурі і натиску”. А сама картина набуває велику виразність і ефект художнього впливу. Прийом контрасту перетворює картину, роблячи її не тільки більш виразною, але і підкреслюючи сам центральний образ зображуваного. Саме під час грози відбуваються складні зміни в поведінці світла і тіні, вони починають дивним чином взаємодіяти. Саме ці особливості і хотів втілити за допомогою прийому різкого контрасту Б. М. Кустодієв. Художник обрав для себе не просте завдання і впорався з нею талановито і легко.
