Гуляння на Волзі – Борис Кустодієв

Гуляння на Волзі – Борис Кустодієв

Гуляння на Волзі   Борис Кустодієв

Борис Михайлович Кустодієв як художник високо цінував образ святорусской провінційної Росії. Основними образами і героями його творів часом ставали купці, селяни, торговці і простий народ. Ця строкатість, що існувала в суспільстві Держави Російського того часу відбилася в розмаїтті картинних образів і створених живописцем народних характерів. Народ провінційної Русі багатоликий, цікавий і складний для втілення. Б. М. Кустодієв втілює у своїх роботах невеликі російські села. Кустодієв зображує народні гуляння, свята, портрети купчих. Все це автор робить з особливою легкістю, яскравістю кольорів, великою кількістю всіляких квітів, створюючи схожі на лубочні малюнки, картини. Художника приваблює атмосфера і веселощі ярмарків, народних гулянь, свят народних.

Ярмарок для Кустодієва з’явилася якимось окремим, дуже самобутнім, многосложним чином. Подібним багатобарвним полотном, в якому втілилася ідея шумного народного веселощів і відкрита емоція свята, можна вважати написане в 1909 році полотно “Гуляння на Волзі”. Картину можна знайти в Державному Російському музеї. Зображення створене Кустодиевим олійними фарбами, але наповнене при цьому відчуттям “рухомих” фарб, нагадуючи роботу з ефектом змішаної техніки, використанням різноманітних художніх матеріалів.

На картині зображено народне гуляння на березі річки. Робота відрізняється багатоплановою композицією. Автор ніби малює образ, перебуваючи на узвишші, з високої точки зору. На передньому плані картини зображено безпосередньо самі відпочиваючі різного положення і статусу. Тут і дами в капелюшках, прикрашених квітами і стрічками. Світлим яскравим чином дам супроводжують образи щеголеватих, виряджених за останньою модою молодих людей. Молоді дами легкі, в руках у них повітряні складені до пори білосніжні парасольки.

Один з чоловіків зображений з тростиною і золотим ланцюжком від годинника. Все в його образі говорить про те, що він красень і чепурун. Навколо товпляться простий народ, баби та чоловіки, одягнені під стати свята. Мужики в яскравих малиново-червоних сорочках, а жінки – в хустках білих та строкатих ошатних сукнях. Все змішалося, все фарби, стану і стало єдиним, різнобарвним святом. Весь навколишній світ перетворився в ярмаркове веселе свято, де надривні звуки вуличного оркестру тонуть в розмовах і сміху гуляє натовпу, вигуки торговців, заманюють до себе веселиться народ.

Середній план картинного простору заповнює прекрасний вид на Волгу і яскраво-зелений краєвид на фоні вечірнього неба і поступово згасаючого літнього дня. Чудово виписана Кустодиевим російська береза – великий символ. Легкі ніжні, зелені, соковиті фарби, яскрава, пухнаста зелень, точно складна вишивка, м’яка, тепла, рідна. І все це на тлі блакитний, прозорою Волги, могутньої російської річки. Самий дальній план малює перед нами протилежний берег, а чудовий собор, оточений прекрасною природою, потопаючи в зелені, надвечірніх сутінках, різнокольорових всполохах вечірнього неба: синяво-рожеві, рожево-блідих і т. д.

Картина “Гуляння на Волзі” зі складною композицією в кілька рівнів, планів. Але виглядає все це багатопланове дійство єдиним твором, для якого характерна гармонія деталей, кольору, сюжетних образів. Широка російська душа розкривається особливо в ході таких відкритих гулянь та народного роздолля. Сильний дух народу, його радість і тяга до життя, до життя через край, до життя захлинаючись, до життя на всю повну потужність.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Гуляння на Волзі – Борис Кустодієв.