Ця робота не дуже органічна для творчості Кустодієва, бо в ній чітко звучить нота соціальної критики, зближуюча її з мистецтвом передвижників. Ймовірно, в пору створення картини художника захопив вихор “революційного” заперечення.
Позував Кустодиеву Василь Олександрович Кастальський, чоловік його сестри Олександри. Біографія у Кастальського була примітною – в дусі любив усілякі “перевдягання” XX століття.
Випускник астраханської духовної семінарії, він спочатку служив дияконом в Астраханському соборі, пізніше став членом Контрольної палати в Петербурзі, а після революції – співробітником Рабкрина.