Художниця зображала одного і того ж павича в 10 стилях. Була створена ціла серія під назвою “Художні можливості з приводу павича”. Він був її символом, символом її мистецтва.
Павич був близький Гончарової, оскільки це глибокий цілісний символ. Наприклад, у римському мистецтві він міг позначати тріумф дочок імператора. На Сході павич був вираженням душі, яка з принципів єдності черпала свою силу. У християнстві павич вважався чином віри у безсмертя і воскресіння, а його оперення з “тисячі очей” вказувало на всевідання. Багатобарвність оперення натякало на красу світу і сам акт творіння в ісламі – символ Всесвіту).
Павич може сприйматися як знак єдності Буття. Символізм його асоціюється з тими давніми синкретичними культурами, які так полюбила художниця. У єгипетському варіанті головка і шия павлина зображені в профіль, а хвіст, згідно з канонами єгипетського мистецтва, розгорнутий фронтально. При цьому він ніби розпластаний по площині темного фону, виділяючись своїм неповторним оперенням. Він ніби не покритий пір’ям, а яскравими фарбами, діючи на глядача більше фізіологічно.
В яскравих фарбах втілена воістину первісна енергія, що нагадує про аналогічні втілення людських емоцій в російській народній творчості. Імовірно в цій картині відбилося захоплення молодої художниці картинами Гогена з їх барвистою екзотикою і свободою природного життя.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)