На картинах роботи Гейнсборо досить часто можна побачити собак. При цьому художник дуже точно передавав не тільки породу собаки, але і її характер. Прикладом тому може служити мисливський пес, зображений майстром в роботі “Вільям Пойнті з Миджхема і його пес Амбер”.
Собака лежить тут у ніг свого господаря, готова блискавично виконати його наказ. Глядачеві здається, що вона в будь-яку секунду може ожити і “вискочити” з картини. Примітні в цьому відношенні і такі картини Гейнсборо, як “Сільська дівчинка з собакою і глечиком” , портрет Джона Плампина і “Ранкова прогулянка” .
В останньому випадку майстер зобразив чарівного пустотливого пса, який намагається відвернути своїх господарів від позування художнику. Кисті Гейнсборо належать також самостійні “собачі” портрети. Найвідомішим серед них вважається полотно “Шпіц і щеня”, написане художником для свого друга, музиканта Карла Фрідріха Абеля. Цей портрет виявився настільки правдоподібним, що шпіц Абеля, ледь побачивши його, кинувся на картину. Бідний пес взяв намальовану собаку за непрошеного гостя.