Дервіш те ж, що і “каландар” або “календер” – мусульманський аналог ченця, аскета, прихильник суфізму. Дервіші бувають мандрівні і живуть в оселях під керівництвом шейха – охоронця порядку і статуту громади. Живуть в оселях часто дервіші вештались, харчуючись мирським милостинею, але періодично повертаючись для спільних постів і молитов.
У деяких містах Середньої Азії для проживання дервішів міська влада на казенні кошти або приватні пожертвування будували ханаку. Відмінною особливістю була відсутність дервіша власності. Дервишу не личило говорити, наприклад, “моя взуття” або “моє те-то і те-то” – у нього не повинно було бути власності, оскільки все належить Богові.
Якщо ж дервіш чомусь і володів, то він був зобов’язаний цим ділитися. Якщо дервіш не жив в злиднях, то він компенсував це щедрістю і гостинністю, коли він готовий був усе віддати своєму гостю, не залишаючи нічого ні для себе, ні для своєї сім’ї. Іноді дервішів зараховують до монахів – але це спірно, так як схожість чисто зовнішнє, оскільки дервіші могли одружитися, мали власні будинки і жили своїм власним життям. Художник: Жероме Жан Леон