Балкон – Едуард Мане

Балкон – Едуард Мане

Балкон   Едуард Мане

Як відомо, Едуард Мане неймовірно цінував і захоплювався творчістю Франсиско Гойї, і неодноразово створені великим іспанцем сюжети знаходили своє втілення і в творчості цього видатного французького живописця. Зрозуміло, отримуючи неповторну авторську трактовку. Одним з таких картин належить полотно “Балкон”, відносять нас до роботи Гойї “Махи на балконі”, написані за 60 років до цього.

Нічим не примітний, здавалося б, сюжет, відрізняється індивідуальним посилом художника, в результаті чого отримує одухотворене тлумачення.

Героїнями картини стали реальні особистості – це художниця Берта Мориозо і скрипалька Фанні Клаус. Між яскравими черноволосими жінками, відтіняємо їх білосніжними шатами, розташувався Антуан Гийеме, франтоватий представник знаменитої “банди Мане”. Далеко, на задньому плані, трохи различаемий в темряві, скоріше вгадується, аніж виразно читається Леон Коэлла, син художника, який довгий час вважався той братом його дружини, то просто хрещеним сином Мане – офіційно Мане так ніколи його не визнав, хоча не раз робив героєм своїх полотен.

Розглядаючи картину, неважко здогадатися, який з жінок Мане благоволив – і дійсно, Мане і Мариозо приписують короткостроковий роман, який закінчився з появою нової учениці Еви Гонсалес, до чималого розчарування Берти. Однак не варто думати, що до зображення Фанні Клаус майстер підходив поверхнево – зберігся окремий портрет скрипальки, який передував написанню полотна “Балкон”.

Легка, повітряна, пройнята світлом картина може бути зарахована до однієї з вдалих робіт, яка було прийнята публікою прихильно, адже було набагато більше число тих картин, що викликають роздратування й осуд. Полотно “Балкон” відразу ж прийняли на виставці в Салоні в травні 1869 року, що, безумовно, порадувало Едуарда Мане і послужило новим творчим поштовхом.

У 1880-х картина перебувала в особистому галереї художника Шюстава Кайботта, а після націоналізована. Після експозиції в Музеї Люксембурзького саду, Луврі, галереї Же-де-Пом, полотно “прописалося” у Музеї Орсе, де їй можна помилуватися і сьогодні.


Балкон – Едуард Мане.