На картині “Лексінгтон” американського художника Гая Джонсона ми бачимо куточок вечірнього Лондона. Старе кафе прикрашене яскравими святковими прапорцями і британськими прапорами; дорогий автомобіль виставлений як приз на розіграш лотереї.
Дівчинка, схожа на танцівницю з “Шапіто”, кланяється невидимою публіці, тримаючись за краї смугастої спіднички. Посеред невеликого дворика біля входу в кафе підпила жінка з відстороненим поглядом теж намагається зобразити танець. В її душі в цей теплий вечір, мабуть, тінню промайнуло спогад про тій маленькій дівчинці в легкому платтячку, якою колись була вона сама.
Дівчинка з дитинства зробила їй прощальний реверанс, так і не зумівши хоч ненадовго зігріти змучене самотністю очерствевшее серце. Несподівано проста композиція приковує увагу, не залишаючи глядача байдужим. Вплив сюрреалізму зберігається і в цій картині і в багатьох інших роботах Гая Джонсона.