Багато важливих подій в житті Френсіса Бекона відбувається в 1960-х роках; Бекон обсипаний безліччю нагород і почестей. У 1968 – перша поїздка в Нью-Йорк,”Триптих на тему поеми Томаса Еліота”, 1967. У 1971 – ретроспектива в Гранд Палас, в Парижі: понад 100 картин та 11 триптихів.
У тому ж році у зв’язку з кончиною Жоржа Дайера Френсіс Бекон пише триптих “Пам’яті Жоржа Дайера”. Це данина пам’яті близького друга і коханого художника. Триптих написаний не в такій жорсткій манері абстракціонізму, він ліричний. Тепла жовта лампочка, червона сходи піднімаються верх.
Знайома двері, кнопка дзвінка – тут його завжди чекали. У правій частині триптиха – зображення сидячого біля вікна самотнього чоловіка. Як пам’ять про померлого друга, про нерозривність їх дружби – відображення в склі невеликого столика. Портретам і алегорій на смерть Жоржа Дайера відведено достатньо місця в творчості художника.