Творчість Рокотова відкриває період блискучого розквіту російської портретного живопису другої половини XVIII століття. На жаль про життя художника практично нічого невідомо.
Персонаж портрета – один з братів Орлових, новоявлених можновладців, які сприяли зведенню Катерини II на престол і були обсипані царськими милостями. Рокотова належить також портрет Григорія Орлова, фаворита імператриці і, мабуть, третього брата Олексія, учасника розгрому турецького флоту в морській баталії під Чесмой.
Іван Орлов був непересічною людиною. Він не піддався спокусі придворної кар’єри, а отримавши графський титул і чин капітана лейб-гвардії Преображенського полку, вийшов у відставку і надалі відмовлявся від чинів і відзнак. Державній службі Орлов волів господарську діяльність і ревно керував величезним станом і численними маєтками сім’ї. Він пишався роллю старшого в роді і прихильністю своїх знаменитих братів, які вставали при його появі в знак поваги.
Орлов представлений на портреті одягненим в дорогий кунтуш, його поза спокійна і горделива, у виразі обличчя крізь маску вельможної люб’язності вгадуються розум, твердість і владна впевненість у собі. Чудове мальовниче майстерність Рокотова проявляється і в м’якій моделюванні обсягів і в тому, як тонко, з прекрасним почуттям матеріалу написані оксамит, хутро і мереживо.
Портрет В. Орлова, двічі повторений Рокотовим, відноситься до петербурзького періоду його творчості. Він не датований художником, але безсумнівно написаний не раніше 1762 року, коли з царювання Катерини II Орлови увійшли в силу. Оригінал портрета був гравірував Е. П. Чемесовим; в написі під зображенням гравер привів вірші А. П. Сумарокова, вихваляють чесноти графа. Гравюра дозволяє датувати портрет Рокотова гордій не пізніше 1765 – року смерті Е. П. Чемесова.
