Картина написана на сюжет зі Старого Завіту. Цар Соломон вирізнявся здоровим судженням, відмінною пам’яттю, великим запасом знань, чималим терпінням. Він уважно вислуховував людей, допомагав мудрою порадою. Найважливішою обов’язком для себе він вважав суддівство. І слава про його справедливому суді поширилася по всьому Єрусалиму. Жили в Єрусалимі дві молоді жінки, у кожної було по грудному дитині. Жили вони разом і разом спали. Одного разу уві сні одна жінка випадково задавила свою дитину, і той помер.
Тоді вона взяла у сплячої сусідки живого немовляти і поклала його на ліжко, а тієї підклала мертвого. На ранок друга жінка побачила біля себе мертвого немовляти і відмовилася прийняти його за свого, відразу побачивши, що він чужий. Вона звинуватила сусідку в обмані і підлогу. Проте й інша жінка не хотіла зізнаватися і наполягала на своєму, не бажаючи віддавати живого немовляти. Довго вони сперечалися і врешті-решт пішли до Соломона, щоб він їх розсудив. Соломон вислухав кожного, Після цього він наказав слузі принести меч і сказав:” Моє рішення таке. Вас двоє, жива дитина один.
Розітніть його навпіл, і нехай кожна утішиться його половиною”. Одна сказала:”Хай не буде ні мені, ні тобі, розтинайте!”. А інша сказала:”Віддайте їй дитину, тільки не рубайте”. Соломон одразу зрозумів, хто мати живої дитини і хто брехуха. Він сказав своїм стражникам:”Віддайте дитину тієї матері. яка не хотіла його смерті. Вона справжня мати дитину”,
(2 votes, average: 4.50 out of 5)