Нікола Пуссен не раз повторював, що сприйняття будь-якого твору мистецтва вимагає напруженої роботи думки. Розум відіграє найпершу роль і в роботах самого майстра. Місце кожної деталі композиції продумано і виважено.
Все впорядковано і неможливо скасувати. В цьому – сила зародження класицизму. Але в цьому – і його слабкість. Бо підпорядкувати мистецтво раз і назавжди встановленими правилами можна, лише иссушив і вбивство його. Для творчого методу Пуссена його теорія була органічна. Але з плином часу вона набула риси прокрустового ложа.
Все, що виходило за її межі, – безжально отсекалось. І отсекалось, на жаль, саме живе. На ложі залишався “ідеальний обрубок”. Росток класицизму, виплеканий Пуссеном, приніс плоди, які не змогли втамувати спрагу гармонії.