Рубльов сміливо ввів у охристо-розпечений колорит візантійської іконописної аскези синє – зелене – рожеве – бузково-фіолетове – золотисто-лимонне – сріблясто-кістка; він надав композиції, малюнку, лінії космічну плинність, витонченість і чистоту, і все це дозволило виділити рубльовські шедеври з безіменного реєстру давньоруської зображальності; сам Майстер свої роботи не метил ні букви, ні знаком, всі вони занурені в настільки ж безіменне черево соборів і церков, віддані славі Спаса…
Всі твори Рубльова можна побачити-почути як велику молитву, вознесенську до Спасителя в ім’я подолання рабської покори і набуття духовної спрямованості. Геніальніша все це відбулося в “Трійці”. У неї своя, хай не настільки драматична, як у Спаса, доля: написана в іконостас Троїцького собору Троїце-Сергієвої лаври, вже в наш час вона була вилучена з іконостасу, відреставрована і передана в Третьяковку, в зал Рубльова, а в іконостас була вставлена копія, незабаром потемніла до тонів п’ятистолітньої давності. “Трійця” Андрія Рубльова є те, про що сказано в першому соборному посланні апостола Івана: “Бо троє свідчать на небі: Отець, Слово і Святий Дух; і Ці три суть одне. І три свідчать на землі: дух, вода і кров; і ці три про одному”.
Земний заміс троїчності через дух спрямовується до Святого Духа, і стикається з Трійцею небесної, і живиться Нею, і вода, і кров тому насичуються невимовною благодаттю, і живлять нею земний світ, саму природу – про те і говорить древо, написаний Майстром, як би ми сьогодні висловилися, на другому плані, за та над крилом середнього Ангела, про те ж нагадує і жертовна чаша на столі. Два тонких, немов прочерченних пензлем, шва, перериваючись в одязі і крилах, які перетинають “Трійцю” один шов проходить через змикання крил лівого і середнього Ангелів, другий через німб правогоАнгела – “Трійця” написана на трьох дошках, зібраних в єдине, троичность відбулася і в цьому… А на задньому плані у верхньому куті Майстер зобразив абсолютно некультовое будова, немов околиця якогось міста, і воно, як і дерево, волала до реальності якогось рельєфу, куточка землі руської, осененной перебуванням у ній ангельської трійці; його слід шукати і пізнавати…
(2 votes, average: 4.00 out of 5)