Свою картину Федір Михайлович Матвєєв побудував як широку панораму, що відкриває вид на величезний простір, обмежений далеко ланцюгом гір. Дотримуючись суворих правил композиції, художник ділить простір на три плану. На передньому він зобразив величезні дерева і кілька людських постатей.
Далі ліворуч і праворуч паралельно полотну видаються в озеро два мису, які, подібно театральних лаштунків, утворюють другий план, пом’якшуючи перехід від переднього виду до дальнього. Деталі другого плану менш виразні і об’єднані зеленим тоном. Обриси гір на далекому третьому плані розчиняються в блакитному серпанку. Матвєєв Федір Михайлович – живописець-пейзажист, син солдата лейб-гвардії Ізмайловського полку.
Виховувався в Академії Мистецтв з 1764 по 1778 р. і, закінчивши курс з малою золотою медаллю, протягом року залишався при академії, як її пенсіонера. У 1779 р. отримав велику золоту медаль і відправлений за кордон. Відвідав Німеччину і Швейцарію, жив і працював в Італії, в Римі користувався керівництвом Ф. Гаккерта.
Після закінчення строку відрядження двічі їздив на довгий час знову в Італію, де, таким чином, протекла більша частина його життя. Помер у Римі. Картини Матвєєва колись користувалися повагою не тільки в Росії, але і в Італії. З них можна вказати на ряд пейзажів в музеї Олександра III і в Академії Мистецтв і на сицилійські види, в Московському Румянцевском музеї.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)