У центрі зображено: Господь Саваот у славі, з Духом Святим у вигляді голуба на лоні; нижче – Спас Еммануїл, що сидить на херувимах, у славі, підтримуваної двома ангелами; в правій руці його – тетраморф, в лівій – сувій із текстом.
По боках – два ангели, які тримають сонце і місяць, і ще два ангела, на тлі високих будівель, лівий ангел з кадилом. Нижче – композиція “Не ридай Мене Мати”. Внизу зліва ангел побиває поваленого і прободенного хрестом сатану.
На хресті сидить Христос в образі воїна в обладунках, від виду Якого натовп нечистих намагається сховатися у чорній печері. Праворуч внизу звіри, що пожирають грішників, і смерть з косою на апокаліптичному звірові. Композиція складена на текст пісні, що виконується на літургії Іоанна Златоуста. Ікона є пам’яткою палехської живопису XIX століття. Являє іконографічний інтерес, має художнє значення.
