Серед всіх робіт, виконаних Васильєвим в Криму, “Закинутий млин” стоїть осторонь і здається оточена таємницею, оскільки ні в одному з його листів ми не зустрічаємо про неї будь-які згадки.
Зовні також в чомусь незавершена, ця картина в дійсності далеко своїм змістом виходить за межі конкретного сюжету і виражає швидше пережиті Васильєвим чарівні враження від природи України з її особливою по складу “поетичною душею”.
Картина виконана в зеленуватих і сріблясто-сіруватих відтінків колір зелені здається змінив свою природну забарвлення. Завдяки холодному неясного світла, смягченному серпанком туману, він став більш невизначеним і придбав сріблясті відтінки. Всі введені в картину кольори утворюють у своєму поєднанні дивно вірно знайдений загальний колористичний лад, характерний для години світанку.
Пройшла повз увагу сучасників на посмертній виставці Васильєва в 1874 році, вона сприймається тепер як одне з найвищих його звершень, висловили головну мету прагнень – вміти “угадувати” і розкривати в картині те, що може бути побачене митцем лише внутрішнім оком. Цим, ймовірно, і пояснюється тривалий і складний шлях її створення, відображений в якійсь мірі у виконаних ним композиційних малюнках.
