Російські художники початку XX століття, не обмежуючи себе виключно живописом, активно працювали і в області оформлення книг і книжкової ілюстрації. Особливо це стосується представників “Світу мистецтва”, свідомо противопоставлявшего сучасності культ минулого, явним чином стилізуючи його.
Книжкова ілюстрація по своїй природі таїла в собі в цьому сенсі масу унікальних можливостей. Кустодієв, перші досліди якого в цьому роді відносяться до 1905 року, не залишав занять книжковою ілюстрацією до самої смерті. Він оформляв і ілюстрував, переважно, твори російської класики – як у вишуканому виконанні, так і масові видання. Серед цих творів – “Мертві душі” і повісті Н. Гоголя, “Пісня про купця Калашникова” М. Лермонтова, “Леді Макбет Мценського повіту” Н. Лєскова, “Співаки” В. Тургенєва, поеми Н. Некрасова, моралізаторські оповідання Л. Товстого, “Повітове” Е. Замятіна, повісті А. Н. Толстого.
Ілюстрації до гоголівської “Шинелі” і “Акакій Акакієвичу Петровича” відносяться до 1905 року, тобто до ранніх “книжковим” дослідам художника. Вони несуть сліди тодішнього захоплення Кустодієва стилістики модерну.