Ця робота вважається одним із шедеврів живопису епохи раннього Відродження. Мистецтвознавці вперше звернули на неї увагу в XVIII столітті. Тоді ще нічого не було відомо ні про обставини, які супроводжували її написання, ні про те, коли і за чиїм замовленням вона була створена. Загадковим представлялося і зміст картини. Досі не розгадане “призначення” трьох фігур на передньому плані картини.
Згідно з поширеною в Урбіно старовинної версії, в центрі тут зображений зведений брат герцога Федеріго та Монтефелътро. Його оточують члени міської ради Урбіно, що засудив його до смертної кари в 1444 році. Якщо це дійсно так, то образ страченого художник пов’язує з образом Христа. Заслуговує уваги і гіпотеза сера Джона Поуп-Хеннессі, запропонована ним у 1986 році. Суть її полягає в тому, що фігура у червоній сорочці – це святий Ієронім. Таким чином, бичування Христа – це зовсім не бичування Христа, а мрії про мучеництво святого.
У будь-якому випадку, головна ідея “Бичування Христа” закладено майже напевно в трьох фігурах на передньому плані, оскільки і Спаситель, і його кати відсунуті на задній план.