Червона мадонна – Кузьма Петров-Водкін

Червона мадонна – Кузьма Петров-Водкін

Червона мадонна   Кузьма Петров Водкін

Багато експериментує Петров-Водкін в області композиції. На своїх полотнах він прагне передати незакінчена рух, намагаючись створити у глядача розгорнутий у часі образ. За його задумом глядач повинен побачити початок руху, яке залишилося за рамками картини, а також зрозуміти, чим закінчиться зображена на полотні динамічна ситуація.

У радянський час Петров-Водкін прагне до осягнення суті історичного перелому в долі країни, що незмінно знаходить відображення в його роботах. Відбувається своєрідне осмислення реальності, тематика картин полягає в конкретній передачі трагічних і героїчних життєвих подій. Він створює тематичні композиції, пронизані суворим пафосом революційної боротьби, ідеєю жертовності в ім’я майбутнього, пише аналітично суворі портрети, поетичні, розкривають почуття повноти буття портретно-жанрові композиції.

Однією з таких картин є “Червона мадонна”. На ній зображена проста дівчина, одягнена в робочий одяг, що стоїть на тлі відкритого вікна. А за вікном йде будівництво “нового світлого майбутнього”. Символічність картини полягає вже в її назві. З моменту Раннього Відродження образ мадонни незмінно асоціюється у нас з образом матері з дитиною на руках.

В даному випадку мадонна символізує новий тип радянської жінки, покликаної не тільки народжувати і виховувати дітей, але і брати активну участь у будівництві нового укладу життя. Не секрет, що в дореволюційній Росії роль жінки в суспільному житті країни була строго обмежена рамками побуту. І вже жодним чином вони не допускалися до вирішення будь-яких глобальних проблем, адже навіть у сім’ї, де всім керував і розпоряджався чоловік, жінка практично була безправна.

Петров-Водкін хотів підкреслити, що завдяки подіям революції жінка стала повноправним членом суспільства. І саме на неї покладалися величезні надії як на хранительку вогнища, здатну до будівництва і благоустрою як свого життя, так і життя всієї країни в цілому. Мадонна в даному випадку сприймається як мати всього людства.


Червона мадонна – Кузьма Петров-Водкін.