Відбувається святкового ряду іконостасу Троїцького собору Павлово-Обнорского монастиря. На іконі представлено один з іконографічних изводов композиції свята, що відзначається Православною церквою в першу неділю після Великодня. Сюжет сходить до тексту Євангелія від Івана, де оповідається про явлення воскреслого Христа учням і запевнення Фоми, осязавшего рани Спасителя і, тим самим, уверившегося в істинності Його воскресіння.
Згідно з євангельським оповіданням, у центрі композиції на тлі затворенних дверей зображений Ісус Христос. З двох сторін від Нього компактними групами представлені 10 апостолів, вже удостоїлися бачення воскреслого Учителя, на передньому плані зліва – апостол Фома, який простягає правицю до Спасителя і прикасающийся до Його пробаденним ребрах. Фігура Фоми виділена в композиції яскравим киноварним плащем, контрастує зі стриманими по тону одягом інших зображених.
У композиції ікони важливу роль відіграє принцип ритмічних повторів. Тонка витягнута фігура Спасителя співвіднесена з дверним прорізом за Його спиною, що дозволяє згадати про слова Христа: “Аз єсмь двері: мною аще хто внидет, врятується”. Абрис Його зігнутою в лікті правої руки і лінія опущеною вниз лівої повторені в скосах покрівлі будівлі, обрису архітектурної споруди зліва вторить схилена постать Фоми, в той час як статичність групи апостолів, очолюваних апостолом Петром, підкреслена вертикаллю архітектури в правій частині іконній площині.
Це композиційна побудова дозволяє іконописцю досягти дивовижної гармонії цілого, чому сприяє і стриманий небагатослівний колорит, побудований на вишуканих колірних поєднаннях з переважанням ніжних тонів разбеленних.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)