Митрополит Гавриїл народився 18 травня 1730 р. в Москві в родині синодального іподиякона, який згодом став священиком. У 1753 р. П. П. Петров закінчив Московську слов’яно-греко-латинську Духовну Академію, після чого в 1754 р. призначений справщиком Московської Синодальної друкарні, в 1757 р. – вчителем Слов’яно-греко-латинської Духовної Академії, в 1758 р. – учителем риторики Лаврської Троїцької Духовної Семінарії. 28 червня 1758 р. П. П. Петров став ченцем Гавриїлом і незабаром – ієродияконом і ієромонахом. Восени 1758 р. ієромонах Гавриїл був зведений в сан архімандрита і призначений ректором Троїцької Духовної Семінарії і намісником Троїце-Сергієвої Лаври.
8 серпня 1761 р. архімандрит Гавриїл призначений ректором Московської Слов’яно-греко-латинської Духовної Академії і настоятелем Заиконоспасского монастиря. 6 грудня 1763 р. архімандрит Гавриїл возведений у сан єпископа Тверського. У 1765 р. єпископ Гавриїл призначений членом комісії по складанню проекту Статуту Нового Уложення, 27 вересня 1769 р. – членом Святійшого Синоду. 2 вересня 1770 р. Преосвященний Гавриїл став архієпископом С.-Петербурзьким і Ревельским і священноархімандритом Олександро-Невської Лаври, 1 січня 1775 р. архієпископом Новгородським і С.-Петербурзьким, 22 вересня 1783 р. – митрополитом, з 21 жовтня 1783 р. – дійсним членом Російської Академії. 16 грудня 1799 р. Високопреосвященний Гавриїл призначений митрополитом Новгородським і Олонецким.
З 20 грудня 1800 р. митрополит Гавриїл перебував на спокої, проживаючи до своєї смерті в Новгородському Архієрейському Будинку. Митрополит Гавриїл у різний час отримав високі церковні і цивільні нагороди. Починаючи з кінця 1776 р. митрополит Гавриїл брав активну участь в житті і діяльності вітчизняної Академії наук, займаючи деякий час навіть посади віце-президента і президента Академії наук.
За дорученням Академії наук митрополит Гавриїл був головою наукового комісії зі складання словника російської мови. Крім того, митрополит Гавриїл відомий ще й як великий вчений богослов, філософ, церковний історик, археолог, філолог і “Відкривач пам’яток давньої російської писемності. Почесним членом Академії Наук обрано 29 грудня 1776 р.