Для Ст. Тропініна звернення до народних типів було природним. Живучи серед українських селян, він перейнявся повагою до кращим рисам національного характеру. Немов бажаючи в портреті зберегти пам’ять про Устима Кармелюка, який став народним героєм України, художник прагне бути щиро-правдивим у відображенні не тільки зовнішніх, але і внутрішніх рис портретованого.
Сильний і вольовий характер, мужність і шляхетність – це та правда, яку побачив Ст. Тропінін в образі У. Кармелюка. Кармалюк Устим Якимович, ватажок народно-визвольного руху на Україні. Народився на Поділлі в сім’ї кріпосного селянина.
За неодноразове непокору був відданий в солдати, біг і на початку 1813 року організував повстанський загін з кріпосних селян, закликаючи до розправи з поміщиками. Кармелюк неодноразово потрапляв у руки царських властей, сидів у тюрмах, на каторзі в Сибіру. А. Горький назвав Кармелюка українським “Робін Гудом”.
Існує кілька версій знайомства Тропініна з У. Кармелюком. За однією з них художник познайомився з народним героєм через Прокопія Данилевського, який надавав медичну допомогу хворим і пораненим сподвижники Кармелюка. За іншою – Тропінін писав портрети засуджених, серед яких був У. Кармелюк. Відомі три портрета У. Кармелюка кисті Ст. Тропініна, що зберігаються в Нижньотагільському музеї, Третьяковській галереї і Російському музеї.
