Час творчості Жана Оноре Фрагонара припало на другу половину XVIII століття, що отримала пізніше назву Ancienn regime – період Великої французької революції. В 1752 році він був удостоєний великого призу в конкурсі на Grand Prix в Королівській Академії живопису і скульптури. Це дало йому право стати пенсіонером Французької Академії в Римі, і в 1756 році Фрагонар відправляється в Італію вдосконалювати свою майстерність.
Відомо, що директор Французької Академії в Римі Шарль-Жозеф Натуар цінував талант Фрагонара і просив продовжити його перебування в Італії. “Наш молодий художник робить дуже гарні етюди, які приносять йому честь”, – писав він у листі директору королівських будівель герцогу де Маріньї. Одним з найулюбленіших місць роботи Фрагонара став прекрасний куточок в околицях Риму – Тіволі, відомий пам’ятниками архітектури: храм Вести, вілла Мецената, вілла д”Есте, знаменита своїми садами і каскадної системою фонтанів.
Тут виникає серія натхненних, святкових, яскравих малюнків Фрагонара, в яких ніби звучить радість художника, що безпосередньо спілкується з дійсністю незалежно від чужого творчого сприйняття. Картина “Великий каскад в Тіволі” була написана по малюнку, виконаному на натурі. Зі схилів Центральних Апеннін, з висоти 160 метрів, утворюючи травертинові тераси, падає каскад водоспадів Тіволі на річці Аниене. Фрагонар на місці створив червоним крейдою начерк, що послужив основою картини.
Посередині, за аркою, виписана в кольорі яшми розколина з срібними струменями водоспаду. Весь наче в повітряній зелені, плавно знижується пагорб ліворуч. Подібно злиття неба і землі, світло сходить у морок безодні, висвітлюючи групу людей і розвішану білизну на верхній терасі. Молода жінка з піднятою головою, здійнявши руку, вітає промінь світла.
